Є дати, які болять.
29 серпня ми схиляємо голови перед тими, хто віддав найдорожче — життя — за Україну, за її свободу, за наше право жити на своїй землі.
Серед них — наші земляки, жителі Новопетрівки й наші випускники. Наші хлопці,які тут народилися ,
сиділи за партами нашого ліцею, мріяли, сміялися, будували плани…
А потім стали на захист Батьківщини.
І тепер їхні імена — не просто імена.
Це наша пам’ять, наша гордість й наша відповідальність.
Новопетрівка пам’ятає.
Ліцей пам’ятає.
Україна пам’ятає.
Сьогодні ми не просто сумуємо, ми дякуємо
за кожен світанок, за український прапор, за рідну мову, за дітей, які приходять до школи й за життя, яке вони захищали ціною власного.
Вони віддали життя, щоб Україна жила.
Наш обов’язок — жити так, щоб їхня жертва ніколи не була забута.
Вічна пам’ять і вічна слава Героям, які віддали життя за Україну. 🇺🇦
Герої не вмирають.
Вони залишаються назавжди — у пам’яті людей, у серці рідної землі, у майбутньому України.