Допомога психолога в період воєнного стану – практичний психолог ЗЗСО І-ІІІ ст. с. Новопетрівка Іванченко Василина Василівна, тел. 0970156083
Пам”ятка для батьків в умовах воєнного стану
Ми всі вже знаємо, що робити у випадку оголошення повітряної тривоги. У кожного з нас зібрана базова валізка/наплічник/сумка, яку ми беремо із собою переміщаючись в укриття.
Хтось перевіз дітей в максимально безпечне місце… Хтось створює таке місце вдома…Турбота про емоційний та моральний стан дітей — одне із основних завдань батьків.
1. МІНІМІЗУЙТЕ ПЕРЕГЛЯД НОВИН З ДИТИНОЮ.
В ідеалі, уникайте їх перегляду при дитині. Задля власного спокою можна поставити дедлайн на їх перегляд, уникаючи постійного моніторингу соцмереж.
2. ГОВОРІТЬ З ДИТИНОЮ.
Це прекрасний інструмент, який можна взяти із собою в укриття. Намагайтеся бути максимально чесними та озвучуйте лише правдиві факти або те, в чому дійсно впевнені і у що вірите самі.
3. ДІТИ ПОТРЕБУЮТЬ ТАКТИЛЬНОСТІ.
Іншими словами, намагайтеся обіймати їх якомога частіше.
Для молодших дітей гарно спрацюють пальчикові ігри.
Можна спробувати створити максимальне відчуття безпеки: обійміть дитину; ритмічними, проте не динамічними погойдуваннями рухайтеся вправо-вліво або вперед-назад; можна паралельно з цим погладжувати дитину або намугикувати якусь мелодію.
І не важливо скільки Вашій дитині років: 4 чи 12…
4. НЕ СОРОМТЕСЯ ГОВОРИТИ ЗІ СВОЄЮ ДИТИНОЮ ПРО ВЛАСНІ ПОЧУТТЯ ТА ЕМОЦІЇ.
Ви живі! У Вас є емоції! Ви вчите дитину тому, що проявляти їх – це нормально.
5. ПРИСЛУХАЙТЕСЯ ДО ДІТЕЙ.
Найчастіше, вони транслюють те, що переживають і відчувають мимовільно. Інколи, самі не розуміючи, що з ними відбувається.
Дуже гарно спрацює повторення за дитиною її ж тверджень. Наприклад: «Ти злишся на … Так?», «Ти боїшся, що …» і т.д.
6. СПОСТЕРІГАЙТЕ ЗА ГРОЮ ДИТИНИ.
Саме в грі дитина проживає те, що свідомо прожити не в змозі. Гра може допомогти зрозуміти те, що дитина не зможе проговорити.
7. НЕ ВТОМЛЮЙТЕСЯ ПОВТОРЮВАТИ ДИТИНІ, ЩО ВИ ПОРУЧ, ЩО ВИ ЇЇ ЗАХИЩАЄТЕ, ТУРБУЄТЕСЯ ПРО НЕЇ, ЩО ВОНА НЕ САМОТНЯ.
Намагайтеся бути в зоні постійного доступу: фізично, по телефону, по відеозв’язку (у випадках, коли доводиться бути окремо).
8. ДОЗВОЛЬТЕ ДИТИНІ БРАТИ ІЗ СОБОЮ ВАЖЛИВУ РІЧ АБО ІГРАШКУ.
Це створить додаткове відчуття безпеки. Якщо десь забувши лишатиме – нагадайте про неї. Якщо загубить – дозвольте посумувати, а, за потреби, запропонуйте обрати іншу для турботи.
9. НЕ ІГНОРУЙТЕ МОЖЛИВОСТІ СТВОРИТИ СИМВОЛІЧНІ РИТУАЛИ ПЕРЕД СНОМ.
Це може бути, наприклад, розмова на нейтральні або спільні теми або обійми із старшими дітьми. З молодшими дітьми може бути читання або складання казок, обійми та погладжування.
10. ДОЗВОЛЬТЕ ДІТЯМ ЗНІМАТИ НАПРУГУ В КОНСТРУКТИВНИЙ СПОСІБ.
Це можуть бути найрізноманітніші ігри та техніки:
– можна рвати або зминати папір;
– гра в «паперові» сніжки;
– можна «боксувати» м’яку подушку;
– запропонуйте крик без крику: просимо дитину спробувати закричати, але без голосу (гучності);
– «стаканчик крику» або «мішечок крику»: можна кричати, але лише направивши цей крик в мішечок або стаканчик;
– ігри з водою (воду можна переливати із ємності в ємність) та піском.
ПАМ”ЯТАЙТЕ : СПЕРШУ КИСНЕВА МАСКА – СОБІ, ПОТІМ ТИМ, ХТО ПОРУЧ!
Все буде Україна!
Рекомендації вчителям щодо організації навчального процесу в умовах війни
Шановні вчителі в першу чергу хочу попросити вас дозволити собі викладати інакше ніж це було до війни. Більшість з нас ніколи не працювали в таких умовах, тому це нормально переживати, що ви не знаєте як проводити заняття чи що не можете їх проводити на тому ж рівні, що й раніше. Як було раніше зараз і не потрібно. Нині дещо знімаємо фокус уваги з академічних успіхів та переводимо увагу на підтримку та нормалізацію психічного стану учнів. Як ви можете долучитись до цього в рамках викладання свого предмету:
1. Демонструйте власний спокій та врівноваженість – це найбільш простий спосіб допомогти заспокоїтись іншій людині. Дзеркальні нейрони головного мозку нам в цьому в поміч
2. Якщо маєте змогу дайте учням висловитись та розповісти як у них справи чи настрій. Коли люди називають свої емоції в них змінюється активність у відділах головного мозку (знижується активність лімбічної системи та активується префронтальна кора), що знижує тривогу.
3. Будьте готові до того, що поведінка учнів та здатність засвоювати матеріал змінилась. Стрес, в якому беззаперечно перебувають всі жителі України, може впливати на увагу та пам’ять. Крім того, один з механізмів захисту психіки – це регресія. Тобто деякі діти можуть почати демонструвати поведінку, як властива меншим за віком учням. Поставтесь до цього терпимо та не докоряйте учням за це.
4. Дозвольте учням говорити про свій сум чи злість та після цього спрямовуйте їх увагу на маленькі перемоги, сильні сторони, гарні новини. В кожному дні можна знайти щось позитивне, якщо це шукати. Допоможіть учням також побачити це.
5. Якщо вам відомо, що в одного з учнів відбулась жахлива травмуюча подія, проте він\вона самостійно про це не розповідає детально – деталей запитувати не потрібно. Повторення деталей може викликати повторну травматизацію психіки. Також пам’ятайте, що якщо хтось ділиться страшними подіями в групі – це може сприяти травматизації інших учнів слухачів. Якщо в учня є потреба поділитись, за можливості, краще запропонувати йому чи їй поспілкуватись після уроку індивідуально.
Наостанок, хочу нагадати Вам, про турботу про себе. Пам’ятайте для того, щоб надавати допомогу іншим необхідно відновлювати власний ресурс та задовольнити свої базові потреби. Подбайте для себе про безпечне місце, де ви зможете проводити уроки. Можливо гарне місце біля вікна варто змінити на приміщення з двома стінами. Обговоріть з рідними порядок дій у разі, якщо оголошено тривогу під час того, як ви проводите урок.
Плекаємо особисту стійкість та віримо в Україну!