Вічна пам’ять Герою… Одинадцятий янгол нашого ліцею…
Плаче українська земля ..
З невимовним болем повідомляємо про важку втрату — загибель нашого випускника, вірного сина України, мужнього захисника Журова Павла Юрійовича.
Павло народився 23 січня 1990 року в рідній Новопетрівці.. Його шлях був шляхом честі та любові до рідної землі. Ще зі шкільних років він був світлою, щирою людиною, а згодом став тим, хто без вагань підставив плече своїй державі у найтяжчий час.
Він пішов туди, де найгарячіше… Туди, де вирішується доля України. І залишився вірним до останнього подиху.
1 травня 2026 року під час виконання бойових завдань поблизу населеного пункту Лучанка Житомирської області Павло героїчно загинув, закривши собою мирне небо для кожного із нас.
Його серце перестало битися, але мужність, відвага й любов до Батьківщини житимуть вічно. У шелесті дерев, у тихих ранках, у кожному подиху вільної української землі — там є частинка його душі.
Немає слів, які могли б втамувати цей біль. Немає сили, що здатна заповнити цю втрату. Є лише пам’ять — світла, гірка і вічна…
Колектив ліцею, учні та випускники з глибокою скорботою висловлюють щирі співчуття рідним і близьким. Ми розділяємо ваш біль і схиляємо голови перед подвигом Павла.
Він віддав життя за те, щоб жили ми.
Герої не вмирають. Вони стають світлом, яке веде нас крізь темряву.
Вічна пам’ять. Вічна слава. Низький уклін Герою…