Здобувачі освіти 6-А класу разом із вчителькою Лілією Березовською здійснили пізнавальну екскурсію до річки, яка для багатьох поколінь є частиною дитинства, пам’яті й душі нашого краю.
Скільки спогадів береже Кучурган…
На її берегах зустрічали перші світанки дорослішання, святкували магічну ніч Івана Купала, спостерігали за пернатими друзями — величними лелеками та білими лебедями.
Взимку, коли вода вкривалася льодом, тут лунав сміх і азарт — проводилися хокейні змагання.
А влітку її береги ставали місцем щирих розмов, дружби й безтурботного відпочинку.
Та сьогодні ця річка болить…
Її русло міліє, верби на берегах усихають, а природа ніби тихо запитує людину: чи встигнемо врятувати те, що ще залишилось?
Недарма звучать пророчі слова Ліни Костенко:
«Ще назва є, а річки вже нема…»
Екскурсія стала не лише подорожжю до рідної природи, а й важливою розмовою про проблеми малих річок України, про відповідальність людини за довкілля та про те, що любов до Батьківщини починається з любові до маленької річки біля рідного дому.
А якщо ми збережемо свої річки — ми збережемо життя. 🌿💧
Вдячні ЗСУ за новий день!