Леся Українка – не просто ім’я в підручнику, це голос сили, що не зламався.
Вона навчила Україну говорити гордо, навіть крізь біль.
Її слово як вогонь: світить, гріє й обпалює неправду.
Вона писала тоді, коли бути сильною жінкою було викликом усьому світові.
Її думки й сьогодні йдуть попереду часу.
Леся вміла перетворювати страждання на свободу.
Вона довела: справжня сила — в розумі, гідності й любові до свого народу.
У день її народження ми згадуємо не минуле — ми торкаємося вічності.
Бо Леся — це Україна, яка ніколи не мовчить.
Лесині читання на уроці української літератури в 7 класі (учителька Олена Мисько ), створення стрічки часу за біографією поетеси, гра в лото «Поетична квітка України», а також в доміНУШку «Ні, я жива, я буду вічно жити!»
Черпаймо силу й енергію в сильних словах сильної жінки- у совісті й незламності нашої нації – Мавки- Лесі Українки.
Вдячні ЗСУ за новий день!