Сьогодні учні десятого  класу під час інтегрованого уроку вивчали цікаву тему про національну українську страву – борщ. Адже борщ – це традиційна українська страва, яка складається з різних овочів, м’яса, сметани та зелені. Вчитель біології та хімії Ягузинський Валерій Володимирович демонстрував ліцеїстам  біохімічні реакції, які  відбуваються під час приготування борщу. Під час уроку десятикласники досліджували біохімічні процеси,  «готували» борщ та знайомилися з хімічними властивостями його основних  інгредієнтів. Дізналися, що під час нарізання  за сльозоточивий ефект цибулі відповідальні сульфонові кислоти, які утворюються в результаті хімічної реакції між сульфоксидами і алііназою. Сульфоксиди – це органічні сполуки, які містяться в цибулі і інших рослинах родини лукових. Алііназа – це фермент, який перетворює аліїн на аліцин у часнику. Коли ми нарізаємо цибулю, ми пошкоджуємо клітини, які відокремлюють сульфоксиди від аліінази. Це призводить до того, що сульфоксиди реагують з алііназою і утворюють сульфонові кислоти. Коли ми варимо буряк, ми змінюємо його колір : від темно-фіолетового до яскраво-червоного. Це тому, що буряк містить пігменти, які називаються беталаїни. Беталаїни є кислотно-основними індикаторами, які змінюють колір в залежності від рівня pH. Під час варіння буряк втрачає кислотність, тому беталаїни стають червоним. Коли ми додаємо сметану до борщу або закислюємо борщ квашеними томатами, ми знижуємо його температуру та рівень pH. Сметана та квашені томати містять молочну кислоту, яка робить середовище кислим. Це впливає на колір беталаїнів, які стають більш фіолетовими. Як бачите, хімія в українського борщу – це не тільки смачно, але й цікаво та навчально. Смакуйте науку разом з нами! З Україною в серці та на вустах!!!